Olena Onufriv

Пристрасть

Зараз вже досить зрозуміло, що Олена Онуфрів є одним з найбільш успішних митців нової генерації. Секрет її успіху, можливо, полягає у її самобутньому та виразному стилі живопису, що відображає її променисту особистість та позитивне ставлення до життя. І хоча вона є жителькою північних широт, але має «південне» світобачення з його чуттєвістю та пристрасністю, насолодою життям та любов’ю до краси в усіх її проявах. Як мисткиня вона має специфічно «південну», гостру чутливість до форми, що дозволяє їй створювати надзвичайно візуальне мистецтво – таке, що є справжньою насолодою для очей. Це виявляє себе у кожному її живописному творі: яскраві, майже екстатичні кольори, щедра, густа манера накладати фарбу пастозними мазками, завдяки чому створюється глянсувата, мерехтлива та цілком матеріальна поверхня її робіт, фрагментовані, але самодостатні композиції що зображують лише маленькі речі та незначні моменти, перетворюючи їх на щось важливе та варте нашої уваги. Тут ми маємо мистецтво надзвичайної живописної сили, що випромінює радість та сповнене пристрасті до всього, що існує.

«Пристрасність» - це найбільш коректний спосіб описати творчість та життя Олени Онуфрів. Все, що вона робить – вона робить із пристрасністю. І найбільш очевидним доказом її пристрасної натури є її пристрасть до кольору. Колір - це головний герой усіх її робіт, і це часом приводить мисткиню майже до абстрактної експресивності. Він реальний як жива субстанція. З нього вона з легкістю створює свої світи, сповнені спокою та блаженства. А коли вона має настрій для живопису, то працює з надзвичайним ентузіазмом вдень і вночі, майже без сну чи відпочинку.

Разом із її пристрастю до живопису Олена має глибоке внутрішнє спонукання до подорожей у пошуках нових візуальних вражень та досвіду. Її «південна» душа віддає перевагу південним країнам та ландшафтам. Іспанія, Італія та Греція з їх яскраво палаючим сонцем та квітковою розкішністю є її улюбленими місцями та предметом її живопису. Вона не малює величні краєвиди, але концентрується на маленьких фрагментах південних ландшафтів і людських осель, так створюючи надзвичайно затишний та приємний світ. Результатом цього є ідилічне бачення Півдня як осередку спокою та щастя.

Іншою улюбленою темою Олениного живопису є квіткові мотиви. Квіти можуть бути намальованими у реалістичній манері, що дещо нагадує стиль імпресіоністичного живопису, або ж бути максимально стилізованими, що перетворює їх у надзвичайно декоративні, майже абстрактні панно. Але загальною рисою усіх її квіткових композицій є їх живописність – головною причиною їх виникнення є провокування нашого зорового сприйняття, що заставляє нас припинити думати та почати бачити. Вони мають щось спільне із об’єктами для медитації – «квіткові мандали» може бути їх визначення.

Здається, що ця специфічна тема мандали захоплює мисткиню все більше і більше. Нещодавно Олена знайшла новий об’єкт для своїх художніх досліджень, який захоплює її не тільки як такий, що має надзвичайні живописні характеристики, але і зачаровує своєю неймовірною поетичністю. «Мені подобається споглядати тіні на траві», - каже мисткиня і продовжує свій рух у напрямку абстрактного. Плідність такого живописного матеріалу, який становить собою мотив тіні, для такого художника, як Олена Онуфрів є надзвичайною. Здається, що це є ідеальним об’єктом для її малярського хисту. Її тіні такі ж барвисті як і її квіти, але набагато делікатніші, ніжніші, мерехтливі та прозорі, мінливі як крильця метелика. Здається, що вони втілюють ідею крихкості й нетривкої краси цього світу і сповнені витонченої поезії. Споглядання цих тіней здатне викликати цілу зливу найпоетичніших та найчуттєвіших асоціацій – легкий вітерець, що шелестить у травах, блаженне зітхання, пообідні лінощі, дорогоцінність кожної крихітної миті…

Сучасне мистецтво річ дещо небезпечна – воно має здатність викривати найтаємніші бажання, думки та погляди свого творця, хоча він чи вона може й не здогадуватися про це. Але те, що відкривається у мистецтві Олени Онуфрів, – це її надзвичайно жіноче ставлення до світу, якому властиві любов до природи та природного, життя та усього живого й притаманна та божественна невинність, що сприймає життя як благословення. ЇЇ живопис - це пристрасне послання Великому Світові з приватного художнього парадизу.

Олександра Філоненко
історик мистецтва