СУДОВИЙ ЕКСПЕРТ
Сопова Катерина Андріївна
Свідоцтво № 1771 від 27 травня 2016 року, видане на підставі рішення
Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України
вул. Семашка, 13, оф. 108, м. Київ, 03142,
тел.:+38 (067) 770-62-77; е-mail: sopova.kateryna@gmail.com; www.sopova.com.ua
ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА № 55-05/20
складений за результатами проведення експертизи об’єктів
інтелектуальної власності
(витяг)
від 20 червня 2020 р.
Об’єкти, що підлягають дослідженню:
- зображення твору образотворчого мистецтва «Лаванда» з колекції «Мрії про Прованс», автора Олени Онуфрів, створеного у 2011 році;
- зображення твору образотворчого мистецтва «Лаванда» з колекції «Мрії про Прованс», створеного у 2018 році, автором Оленою Онуфрів;
- зображення твору образотворчого мистецтва «Lavender» (потім назва була змінена на «Delphinium»), створеного у 2019 році, автором Олесею Гудимою.
Експертиза об’єктів інтелектуальної власності, згідно із Законом України «Про судову експертизу», проведена експертом:
Соповою Катериною Андріївною, яка має вищу юридичну освіту (освітній рівень «спеціаліст»), спеціальну вищу освіту з інтелектуальної власності (освітній рівень «спеціаліст»), науковий ступінь кандидата юридичних наук, кваліфікацію судового експерта з питань досліджень об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.1.1. «Дослідження пов’язані з літературними, художніми творами та інші» (свідоцтво про присвоєння кваліфікації (підтвердження кваліфікації) судового експерта № 1771, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України від 27.05.2016 року, дійсне до 12 квітня 2022 року), стаж експертної роботи з 2003 року, стаж роботи у сфері інтелектуальної власності з 2005 року.
ДОСЛІДЖЕННЯ
Оригінальність творів живопису, їх форма вираження відрізняється від інших видів творів, оскільки неможливо створити ідентичний оригіналу твір образотворчого мистецтва.
Переробка оригінального твору може включати певні пристосування, інтерпретації та інші зміни, обумовлені бажанням особи, яка здійснює таку переробку, замаскувати зв’язок з оригінальним твором та видати його за свій власний.
Залежно від таланту художника, що копіює, художні достоїнства копії можуть бути різними. Художник-пейзажист (або портретист) створює образ дійсності, а художник-копіїст створює образ образу, який «позує» йому замість оригіналу.
Відтворення образу оригіналу твору з його художніми особливостями, або запозичення сукупності елементів, які відображають індивідуальну, авторську форму вираження твору, є використанням твору і можливе лише за умови дотримання прав автора первинного твору.
У кожному виді твору присутні елементи, що охороняються авторським правом та неохороноздатні елементи, запозичення яких не призводить до порушення прав автора.
У творах живопису виділяються такі елементи:
- до неохороноздатних елементів належать: тема, матеріал, ідейний зміст твору живопису;
- до охороноздатних: образна система (внутрішня форма) та художня форма, «мова твору» (зовнішня форма);
- в залежності від складності та компонентів сюжету твору, такий елемент може відноситись як до охороноздатних так і не охороноздатних елементів твору живопису.
Із врахуванням перелічених вище елементів творів образотворчого мистецтва, застосовуючи художній аналіз творів живопису, для виділення елементів досліджуваних творів складемо порівняльну Таблицю № 1:
Зображення твору живопису «Лаванда», 2018 року |
Зображення твору живопису «Lavender» («Delphinium») |
||
---|---|---|---|
Назва твору. Тема твору. Жанр та вид живопису. | |||
Назва: Лаванда Тема: живописне зображення квітів рослини – лаванда Жанр живопису: пейзаж Вид живопису – декоративний |
Назва: «Lavender» («Delphinium») Лаванда (Дельфіній) Тема: живописне зображення квітів рослини – лаванда (або дельфінію) Жанр живопису: пейзаж Вид живопису – декоративний |
+ + + + |
|
Матеріал. Ідейний зміст твору. Сюжет | |||
Створення пейзажу у вигляді квітів лаванди |
Створення пейзажу у вигляді квітів лаванди (або дельфінію) |
+ | |
Образна система (внутрішня форма) | |||
Незвичайне авторське бачення квітів лаванди, зображених по всьому полотну із низької точи зору – від точки росту, наче із землі (нижній край полотна) до крайніх точок гілочок (верхня частина полотна), які досягають майже краю полотна. По горизонталі розташовані від лівого краю до правого, деякі гілочки наче обрізані полотном і мають продовження за ним. Квіти зображені не з фотографічною точністю їх природнього вигляду. | Незвичайне бачення квітів лаванди, зображених по всьому полотну із низької точи зору – від точки росту, наче із землі (нижня сторона полотна) до крайніх точок гілочок (верхня сторона полотна), які досягають майже краю полотна. По горизонталі розташовані від лівої сторони до правої, деякі гілочки наче обрізані полотном і мають продовження за ним. Квіти зображені не з фотографічною точністю їх природнього вигляду. | + | |
Художня форма «мова твору» (зовнішня форма) | |||
1. Композиція: | |||
А) Симетричність/асиметричність: | |||
симетрична – однакове розташування зображень квітів зліва та справа полотна | симетрична – однакове розташування зображень квітів зліва та справа полотна | + | |
Б) Горизонтальні, вертикальні, похилі прямі | |||
В композиції присутній лише вертикальний напрямок. Композиція направлена вверх | В композиції присутній лише вертикальний напрямок. Композиція направлена вверх | ||
В) Золотий перетин | |||
Пейзаж побудований за правилом золотого перетину частково. Не задіяні діагоналі та вертикалі золотого перетину. Задіяний геометричний та оптичний центри. Формат полотна - квадратний | Пейзаж побудований за правилом золотого перетину частково. Не задіяні діагоналі та вертикалі золотого перетину. Задіяний геометричний та оптичний центри. Формат полотна - квадратний | + | |
Г) Визначення статичності / динамічності | |||
Композиція динамічна. Динамічність досягається за рахунок розміщення квітів на передньому плані зображення та присутності у композиції лише вертикальних ліній. Квіти можна вписати в таку геометричну фігуру як прямокутник | Композиція динамічна. Динамічність досягається за рахунок розміщення квітів на передньому плані зображення та присутності у композиції лише вертикальних ліній Квіти можна вписати в таку геометричну фігуру як прямокутник | + | |
Д) Загальний рух в композиції | |||
Рух в даній композиції йде по вертикалі. Його підсилює вертикальні напрямки гілочок рослин, розташованих по всьому полю полотна. Крім того, головний та єдиний предмет, що відповідає назві картини має вертикальну направленість, тому він визначає рух в композиції | Рух в даній композиції йде по вертикалі. Його підсилює вертикальні напрямки гілочок рослин, розташованих по всьому полю полотна. Крім того, головний та єдиний предмет, що відповідає назві картини має вертикальну направленість, тому він визначає рух в композиції | + | |
Ж) Ритми | |||
Ритм вертикальних напрямків (напрямок гілок квітів) Ритм округлих форм квітів на гілочках Ритм кольору (повторюваність світлих та темних мазків квітів) Ритм контрасту (підсвічування мазків за рахунок темного на білому кольорі) Ритм рельєфності (квіти формуються рельєфними пастозними мазками) |
Ритм вертикальних напрямків (напрямок гілок квітів) Ритм округлих форм квітів на гілочках Ритм кольору (повторюваність світлих та темних мазків квітів) Ритм контрасту (підсвічування мазків за рахунок темного на білому кольорі) Ритм рельєфності (квіти формуються рельєфними пастозними мазками) |
+ | |
З) Перевага гострих / криволінійних форм | |||
На картині присутні округлі форми пелюсток квітів. Гострі лише верхні частини гілок | На картині присутні округлі форми пелюсток квітів. Гострі лише верхні частини гілок | + | |
2. Виявлення тонових співвідношень: контраст / нюанс, перевага темних / світлих кольорів | |||
Пейзаж побудований на контрастах світлих та темних плям (в деяких місцях на тлі білого кольору). Побудова живопису на білому кольорі. Побудова мазків на білому кольорі завдяки чому синій, ультрамарин виглядають яскравіше. Художник у пейзажі використав більше світлих кольорів. Це підсилює стан та час доби (ранок або день). | Пейзаж побудований на контрастах світлих та темних плям (в деяких місцях на тлі білого кольору). Побудова живопису на білому кольорі. Побудова мазків на білому кольорі завдяки чому синій, ультрамарин виглядають яскравіше. Художник у пейзажі використав більше світлих кольорів. Це підсилює стан та час доби (ранок або день). | ||
3. Визначення колориту | |||
Колорит картини – холодні кольори, яскраві спокійні. Використано основні кольори - білий, синій колір, ультрамарин. Функція колориту в побудові композиційного простору настільки велика, що колір стає вирішальним його засобом. Барви тут дуже густі, щільні, речові. Простір будується не тільки пластикою, а, насамперед, рухом кольору, який передає відчуття об’єму і простору. Картина написана у загальних білих з синім кольорах. За допомогою інтервалів білого між темними плямами ми відчуваємо об’єм, повітряний простір і глибину площини. Великі, пастозні мазки широкого пензля ліплять форму олією, наповнюючи її динамікою руху. |
Колорит картини – холодні кольори, яскраві спокійні. Використано основні кольори - білий, синій колір, ультрамарин. Функція колориту в побудові композиційного простору настільки велика, що колір стає вирішальним його засобом. Барви тут дуже густі, щільні, речові. Простір будується не тільки пластикою, а, насамперед, рухом кольору, який передає відчуття об’єму і простору. Картина написана у загальних білих з синім кольорах. За допомогою інтервалів білого між темними плямами ми відчуваємо об’єм, повітряний простір і глибину площини. Великі, пастозні мазки ліплять форму олією, наповнюючи її динамікою руху. |
+ | |
4. Визначення лінії горизонту та точки і лінії зору | |||
Лінія горизонту прихована. Імовірно проходить по середині полотна. Точка зору дуже низька, тобто автор дивився на квіти з рівня землі – від початку росту до верху гілочок. Знизу гілочки перекривають одна одну, зверху виділяється кожна окремо. Завдяки такому низькому ракурсу ми бачимо квіти лаванди у цікавому і незвичному форматі, сприймаємо маленькі квіти монументальними, що надає їм більше значущості. Зорову відстань вибрано дуже близько. Глядач ніби знаходиться прямо перед квітами | Лінія горизонту прихована. Імовірно проходить по середині полотна. Точка зору дуже низька, тобто автор дивився на квіти з рівня землі – від початку росту до верху гілочок. Знизу гілочки перекривають одна одну, зверху виділяється кожна окремо. Завдяки такому низькому ракурсу ми бачимо квіти лаванди у цікавому і незвичному форматі, сприймаємо маленькі квіти монументальними їх більше значущості. Зорову відстань вибрано дуже близько. Глядач ніби знаходиться прямо перед квітами | + | |
5. Використання композиційних прийомів | |||
Передача простору – простір присутній за рахунок обємних мазків та контрасту, квіти висуваються на передній план. Автор передав передній та задній план | Передача простору – простір присутній за рахунок обємних мазків та контрасту, квіти висуваються на передній план. Автор передав передній та задній план | + | |
6. Використання засобів композиції | |||
Пляма – автор використовує пляму для передачі тонового та колірного рішення пейзажу. Використовує локальні кольори, які придають виразність пелюсткам квітів. Світлотінь – квіти всі об’ємні (кожен пелюсток), мають і світло і тінь. Перспектива не використовується | Пляма – автор використовує пляму для передачі тонового та колірного рішення пейзажу. Використовує локальні кольори, які придають виразність пелюсткам квітів. Світлотінь – квіти всі об’ємні (кожен пелюсток), мають і світло і тінь. Перспектива не використовується | + | |
7. Особливості та деталі | |||
Пейзаж написаний пастозно, імовірно чистими кольорами пензлем та мастихіном. Підсвічений за рахунок білого фону та основи для мазків. Відсутність чітко виражених контурів гілок (вони формуються за рахунок прикріплення до них квітів). Відсутність чітко вираженої кількості гілок (окремі гілки виділяються лише у верхній частині полотна). Квіти розташовані на передньому плані по всій площині полотна. Фон починає проглядатись приблизно з серединної горизонтальної лінії полотна. Полотно квадратної форми. Мазки акуратні, округлої форми та рівномірні по всім гілкам |
Пейзаж написаний пастозно, імовірно чистими кольорами, вичавлюючи колір з тюбика із застосуванням мастихіна. Підсвічений за рахунок білого фону та основи для мазків. Відсутність чітко виражених контурів гілок (вони формуються за рахунок прикріплення до них квітів). Відсутність чітко вираженої кількості гілок (окремі гілки виділяються лише у верхній частині полотна). Квіти розташовані на передньому плані по всій площині полотна. Фон починає проглядатись приблизно з серединної горизонтальної лінії полотна. Полотно квадратної форми. Мазки не рівномірні у вигляді крапель, які мають різні напрямки на гілках |
+/- + + + + + + - |
У результаті проведеного дослідження встановлено, що твори співпадають за всіма елементами, крім манери письма та форми мазків, що можна пояснити неможливістю точно повторити оригінал, або свідомим підкресленням відмінностей у творі «Lavender» («Delphinium») від твору «Лаванда».
Також для вирішення поставленого перед експертом питання, слід звернутись до стилістки та манери написання творів їх авторами Оленою Онуфрів та Олесею Гудимою.
Наведені зображення творів Олени Онуфрів показують, що твір живопису «Лаванда», написаний в манері та стилі, що властиві художниці. Звичайні квіти не виглядять звичайними, зображені не з фотографічною точністю їх природнього вигляду, виконані в авторській інтерпретації та в манері, яка була присутня у творах Олени Онуфрів багато років творчості.
Наведені зображення творів Олесі Гудими, а також дослідження інших творів автора на офіційних сторінках в мережі Інтернет, показують, що твір живопису «Лаванда», написаний не в манері та стилі, що властиві художниці. Це виражене в іншій формі мазків та композиційному виконанні зображення квітів. Пейзажі Олесі Гудими більш експресивні, рушійні, виконані в темних тонах та кольорах; мазки об’ємні, хаотичні, видовжені догори, зміщені мастихіном; кольори темні, фони розмиті; присутність чітко виражених контурів гілок або їх імітація за рахунок зміщення фарби догори; деталі квітів не чіткі, розмиті.
Як видно з порівняльної таблиці, при створенні твору «Lavender» («Delphinium») було запозичено більшість охороноздатних так і неохороноздатних елементів, що свідчить про запозичення важливої частини твору, а саме твір в цілому в його композиційній єдності з переробкою окремих елементів. Збіги такої кількості елементів не можуть бути випадковими, між ними існує причинно-наслідковий зв'язок.
При цьому образна система твору «Лаванда», художня форма та мова твору були запозичені при створенні твору «Lavender» («Delphinium») із внесенням власних змін, оскільки створити ідентичний твір живопису неможливо.
При порівнянні досліджуваних творів застосовувалась доктрина суттєвої схожості. Аналіз суттєвої схожості обов'язково вимагає фільтрування незахищених елементів. Власник авторських прав не може заважати наступним авторам використовувати поняття, ідеї чи факти, що містяться в його творі.
Щодо назви твору, яка змінювалась Олесею Гудимою з «Lavender» на «Delphinium», то назва твору «Лаванда» не охороняється, оскільки не відноситься до оригінальних назв твору, а є, скоріше описовою, оскільки позначає, що саме зображено у творі. Однак факт зміни назви твору з «Lavender» на «Delphinium», квіти яких в природі відрізняються, свідчить про намагання змінити об’єкт, який був зображений у творі Олесі Гудими. Крім того, цей факт свідчить про відсутність авторського бачення художником конкретних об’єктів природи – квітів лаванди чи все ж таки квітів дельфінію, а також те, що за зразок при створенні твору «Lavender» («Delphinium») брались не квіти у природньому їх вигляді, оскільки у природі квіти лаванди та дельфінію сильно відрізняються.
Композиція твору «Лаванда» Олени Онуфрів не є простим зображенням квітів або зовнішнім виглядом квітів, а є авторським баченням квітів та вираженням цього бачення у конкретній візуальній оригінальній формі, яка була запозичена.
При створенні твору «Lavender» («Delphinium») було запозичено не лише ідею, а форму вираження цієї ідеї. Сама ідея зображення квітів, які ростуть від землі до гори не охороняється, оскільки так вони ростуть у природі, але охороняється конкретний візуальний спосіб вираження цієї ідеї. Квіти лаванди можна зобразити не на передньому плані, в далині, лише декілька гілок, у вазі, по діагоналі, разом з іншими елементами, тощо. Навіть зображення гілок лаванди, які ростуть від землі на передньому плані у різних художників відрізняється: наприклад (всі зображення взяті з наданих результатів пошуку у системі Google за словосполученням «лаванда живопис»).
Оскільки дослідження творів живопису має свої особливості, пов’язані із візуальним сприйняттям образів, а не словесним позначенням цих образів, до такого виду творів повинен застосовуватись особливий підхід. У тесті на візуальну суттєву схожість фільтрують незахищені перцептивні факти - загальні художні прийоми, що імітують візуальне сприйняття, при цьому залишається оригінальний вираз у тому, як ці прийоми поєднуються новими способами формування зображення.
Перцептивні факти у візуальних творах самі по собі не є продуктом творчої уяви, а відносяться до художніх прийомів, отриманих у результаті вивчення зорового сприйняття людини. Тест на візуальну суттєву схожість можна порівняти з мовою інших творів, перцептивні факти відсіюються як ноти у музичних творах, або слова чи словесні конструкції у літературних. Охоронюваною залишається сукупність, поєднання перцептивних фактів у конкретному вираженні, які утворюють живописну композицію.
Підсумовуючи викладене, перцептивні факти повинні бути об'єднані в художню композицію картини, щоб бути візуальним вираженням, придатним для захисту авторських прав.
Застосовуючи тест на істотну візуальну схожість, експертом було здійснено порівняння досліджуваних творів, викладене у Таблиці 2:
Зображення твору живопису «Лаванда», 2018 року |
Зображення твору живопису «Lavender» («Delphinium») |
||
---|---|---|---|
Застосування більшого ціннісного контрасту між фоном та зображенням гілочок квітів є перцептивним фактом. Однак вибір застосування саме білого кольору і однакового фону по всій площі картини для створення яскравості та насиченості кольорів квітів (наче підсвічування гілочок, виділення та створення ілюзії їх відокремленості від полотна), що неможливо у природі (фон у природі ніколи не буде білим) разом з поєднанням зображення гілочок квітів по всій площі полотна, призводить до творчого вираження. Нижче зображення квітів з тим же кутом зору на фотографіях: |
+ | ||
Поєднання кольорів (ультрамарин, синій та білий) для створення зображення квітів лаванди є перцептивним фактом, цілісний вибір кольорової палітри на площині зображення є поєднанням перцептивних фактів, що призводить до творчого вираження та творчого вибору автора. Це також підтвреджується тим, що поєднання таких кольорів для зображення квітів лаванди не є природнім. Лаванда зазвичай має бузковий, фіолетовий кольори і може бути синього кольору, однак ніколи не має вкраплення білого. Таке поєднання та нанесення кольору на білу фарбу є творчим вибором автора, оскільки колористичні поєднання в живописі - це перероблені творчою свідомістю художника певні закономірності об'єктивної дійсності. Колірна гармонія, колорит, контрасти, існуючі в дійсності, художник своєрідно сприймає, узагальнює, інтерпретує відповідно до творчого задуму, а іноді і значно трансформує, переосмислює | + | ||
Відображення вертикальної направленості гілочок квітів лаванди є перцептивним фактом, однак цілісний вибір та відображення гілочок квітів лаванди на образотворчому полотні, їх розміщення, побудова системи зображення, вибір формату зображення, фігура, яку формує зображення квітів (прямокутник), виділення окремих гілочок починаючи з серединної горизонтальної лінії, створюється для передачі художньо-образного змісту твору мистецтва в конкретній оригінальній формі, і вибір цих елементів для побудови простору, обумовлений творчим задумом художника | + | ||
Формування квітів лаванди округлими рель’єфними мазками є перцептивним фактом, однак цілісний вибір автором розміщення пелюстків квітів на гілочках, формування вертикальних гілок без видимих вертикальних ліній, вісутність квітоніжки, що не властиве природньому вигляду лаванди, відображення саме частини квіток з пелюстками на образотворчому полі, наче вони так ростуть від землі, відсутність зеленого кольору для виділення квітоніжки, призводить до творчого унікального авторського вираження. Нижче наводяться зображення природнього вигляду рослини лаванди, які показують відмінність їх від авторського бачення, вираженого в оригінальній формі твору «Лаванда» |
+ | ||
Розташування квітів лаванди на передньому плані та кут зору, використані при створенні твору «Лаванда» є перецептивними фактами, однак цілісний вибір автором формату зображення, розміщення зображувального предмету на образотворчому полі, виразність що полягає в умінні користуватись контрастами, ритм, побудова системи зображення, розподіл колористичних та тональних акцентів і контрастів, синтез простору на образотворчій площині виявляє оригінальну художню інтерпретацію відображуваного явища відповідно до своїх естетичних уявлень та особистого відчуття | + |
У результаті відсіювання перцептивних фактів та виділення поєднання перцептивних фактів для цілісного створення візуальної композиції було встановлено, що у творі «Lavender» (або «Delphinium») було використано поєднання захищеного візуального вираження твору «Лаванда», шляхом використання конкретних елементів, колориту та ритму, що формують загальну, візуальну, художню композицію ліній та форм твору живопису «Лаванда». При цьому було запозичено як внутрішню форму твору, його образну систему, так і зовнішню форму (художнє вираження).
На підставі викладеного, у результаті проведеного дослідження, експертом було зроблено висновок, що згідно з відомостями, наданими на дослідження, при створенні твору «Lavender» або «Delphinium» (2019 року), автора Олесі Гудими, мало місце використання внутрішньої та зовнішньої (художньої) форми вираження твору «Лаванда» з колекції «Мрії про Прованс» (2018 року), автора Олени Онуфрів.